Всесвіт 3D-друку: Які бувають технології та з чого почати новачку?

Світ 3D-друку сьогодні здається безмежним. Коли людина вперше вирішує зануритися в цю тему, на неї висипається купа незрозумілих абревіатур: FDM, SLA, SLS, EBM... Що це все означає і яку технологію обрати для своїх задач? Давайте розберемося без складної наукової термінології. Насправді все просто: види 3D-друку відрізняються тим, який матеріал використовується і яким чином він затвердіває чи скріплюється.

SLA та DLP (Стереолітографія): Тут замість звичного пластику використовується рідка смола (фотополімер). Спеціальний лазер (в SLA) або проєктор (в DLP) світить на цю рідину, і вона миттєво твердіє шар за шаром. Головний плюс — неймовірна точність та деталізація (ідеально для ювелірів, стоматологів або мініатюр). Мінус — матеріали токсичні, а готові деталі вимагають промивання та дозапікання.

MSLA (Маскована стереолітографія) — це сучасніший та доступніший родич SLA. Для засвічування смоли тут використовується звичайний LCD-екран, який працює як маска для світла. Саме ця технологія зробила фотополімерний друк доступним для дому.

SLS (Вибіркове лазерне спікання): Замість рідини чи ниток використовується спеціальний порошок (найчастіше нейлон). Потужний лазер буквально спікає порошинки між собою. Головна фішка — цьому методу не потрібні підтримки, бо невикористаний порошок сам тримає модель. Деталі виходять міцними та точними.

SLM та EBM (Друк металом) — це важка артилерія для промисловості. SLM плавить лазером металевий порошок, а EBM робить те саме, але за допомогою електронного променя. На виході отримують надміцні деталі для ракетобудування, авіації та ендопротезів у медицині.

FDM / FFF (Моделювання методом наплавлення) — король персонального друку та найпопулярніший метод у світі. Принтер розігріває пластикову нитку (філамент) і через рухоме сопло витискає її, малюючи об'єкт шар за шаром. Саме на цій технології ми зупинимося детальніше, адже вона змінила світ.

Історія сучасного FDM-друку почалася у 1988 році, коли Скотт Крамп винайшов і запатентував цю технологію. Тривалий час вона була дорогою та недоступною через патенти. Проте на початку 2000-х термін дії патентів закінчився, і стався справжній вибух! Ентузіасти запустили рух RepRap (Replicating Rapid-prototyper) — ідею створення 3D-принтера, який може сам надрукувати деталі для іншого принтера. Завдяки відкритому коду (Open Source) технологія стала настільки дешевою, що сьогодні базовий домашній 3D-принтер можна купити менш ніж за 200 доларів.

Зараз на ринку існує понад 100 відомих виробників, але найкрутіше те, що завдяки шаленій спільноті ви можете зібрати принтер власноруч! Для цього є все необхідне: Klipper — надпотужна відкрита прошивка, яка дозволяє принтерам друкувати на шаленій швидкості без втрати якості, а також OctoPrint & Raspberry Pi — круті рішення для бездротового керування принтером та створення таймлапсів друку.

У наступних постах ми детально розберемо, які бувають види пластику для FDM-друку та як запустити свій перший макет. Ну а якщо ви не хочете витрачати час на налаштування принтера, калібрування столу та боротьба з відшаруванням пластику — довірте це професіоналам.

Наша 3D-друкарня Erfinder пропонує послуги якісного 3D-друку на замовлення (друк на заповнення). Ми працюємо з різними матеріалами та технологіями, підбираючи найкраще рішення під ваші задачі: від створення прототипів та деталей для ремонту до унікальних елементів декору. Заходьте на наш сайт, надсилайте свої 3D-моделі для прорахунку, і ми втілимо ваші ідеї в реальність швидко та без зайвого клопоту!